Поділити неподільне
Бажання споживача зменшити оплату комунальних послуг спонукає до ідей розподілу особових рахунків (далі – про квартплату).
Причин буває багато і вони є різними. Проте «популярними» серед них слід вважати побутові конфлікти, спільне проживання родичів через певні життєві обставини.
Законодавство у сфері житлово-комунальних послуг в частині розподілу особових рахунків цю «тонку тему» ніяк не регулює, не заохочує і не забороняє здійснювати виконавцям послуг розділяти особові рахунки для споживачів.
Оскільки відсутній порядок розподілу особових рахунків для комунальників інколи це є маневром, щоб спонукати споживача погасити борги, донести документи, які свого часу споживач не додав при відкритті рахунку тощо. Для спритних комунальників розподіл особового рахунку може бути навіть бізнес-проектом.
Чому важливий саме розподіл особового рахунку на квартирну плату?
Розподіл особового рахунку на квартплату особливий тим, що він є орієнтиром для всіх інших комунальних служб.
Для тих споживачів, які через суди вирішили розділити особові рахунки ситуація виглядає таким чином:
- судова практика в частині питань пов’язаних із розподілом особових рахунків в нашій державі не сформована. Дуже мало звернень громадян до судів апеляційної інстанції зі скаргами на рішення суддів першої інстанції. Найчастіше розгляд справи про розподіл особового рахунку завершується у суді першої інстанції. Верховний Суд такі справи, у зв’язку із малозначністю, взагалі не розглядає;
- позови споживачів задовольняються у випадку, якщо комунальники «не чинять спротиву»;
- нарахування квартирної плати здійснюється з огляду не з кількості зареєстрованих осіб в квартирі, а із загальної площі квартири;
- розподіл особових рахунків не стосується статутних завдань комунальних підприємств;
- під розподілом особових рахунків споживачі розуміють встановлення порядку користування житловим приміщенням. Підміна понять неможлива, адже для встановлення порядку користування приміщенням суд має керуватися конкретною площею;
- поділ особового рахунку не є способом захисту прав позивача.
У рішенні Святошинського районного суду м. Києва (справа 759/2823/16 – ц) суд мотивував це так: «Відмовляє в задоволенні вимог позивача про поділ особового рахунку, оскільки законодавством не передбачено такого способу захисту.
У разі, якщо співвласник квартири або інша особа, яка проживає у квартирі ухиляється від обов’язку з утримання квартири, в тому числі й від сплати комунальних послуг, то відповідні кошти можуть бути стягнуті з них в судовому порядку за позовом іншого співвласника (жильця), який поніс такі витрати».
Плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності встановлюється за згодою сторін.
Така позиція відповідає абзацу 5 ч. 10 Правил користування приміщення житлових будинків та гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року за № 572 зі змінами й доповненнями, згідно яких мешканці квартири, у якій проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі) розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.
Зі свого боку, ст. 66 Житлового Кодексу УРСР пояснює, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).
А чи існують способи, коли розподілити особові рахунки можливо і це вітається судовою практикою?
Так, і їх всього декілька:
- розподіл рахунків проводиться після поділу будинку;
- встановлення обліку спожитих енергоносіїв;
Наведу такі приклади із судової практики
Витрати понесені на оплату житлово-комунальних послуг, виходячи з кількості споживачів таких послуг, суд вважає помилковим, оскільки відповідно до приписів статті 156 Житлового кодексу України участь членів сім’ї та інших осіб, які проживають з власником у витратах пов’язаних з наданням житлово-комунальних послуг визначаються власником житла і обов’язки щодо відшкодування таких витрат виникають у члена сім’ї перед власником, а не перед учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг.
Відмовляючи у позовних вимогах, суд зазначає, що розподіл особового рахунку проводився…. кожним із сторін після поділу будинку, будучи окремим власником, метою яких було поліпшення житлових умов, в тому числі обліку спожитих енергоносіїв.
Наймач вправі за згодою інших членів сім’ї, які проживають разом з ним укласти окремий договір найму, якщо жилу площу, що припадає на нього може бути виділено у вигляді окремого приміщення, яка є за розміром менша від встановленого для проживання (позиція Голосіївського районного суду та Ленінського районного суду м. Миколаїв справа за № 2/489/693/15).